Я вийшла заміж, коли мені було 25. Здавалося, мені пощастило в сімейному житті. Але здавалося це до тих пір, поки я не познайомилася зі свекрухою і трьома сестрами мого чоловіка… Ми з чоловіком багато працювали, щоб купити квартиру. Але заощаджень завжди залишалося мало, тому що ми були змушені допомагати сестрам. Вирішила брати квартиру в іпотеку. Чоловікові були не цікаві справи з документацією, тому він повністю довірив цю справу мені. Одного разу свекруха покликала нас в гості. Коли ми сиділи за столом, вона раптом сказала: -Як справи з квартирою, синку? Сподіваюся, вона простора? А місця тут мало. -Квартирою займається Марина, я не знаю.
-Знайшов кому довірити. Я кинула виделку на тарілку і подивилася на них. На що старша сестра Катя сказала: -Що дивишся? Вічно думаєш тільки про себе. Я продовжила їсти салат, дивуючись наха бству сестер. Всі вони старше мого чоловіка, а досі продовжують сидіти на шиї у матері. Коли свекруха з сином вийшли, Катя продовжила: -Квартиру я виберу сама. Ми всі будемо там жити. Я м’яко відповіла їй: -У кого є гроші на квартиру, той і буде її вибирати. -А хто ти така, щоб витрачати наші гроші? Я не стала продовжувати діалог, і коли чоловік повернувся з кухні, я попросила його поїхати додому. Увечері друзі покликали нас на дачу. Чоловік весь час сидів якийсь завантажений.
Я вирішила з’ясувати у нього, в чому справа, коли він сам почав: -Марина, нам потрібно розлу читися. Моя сім’я проти тебе. Я куплю квартиру для себе і молодшої сестри Жені. Я не могла вимовити ні слова, і поїхала додому на таксі. Через кілька днів зателефонував чоловік і попросив переказати гроші на картку. Тоді я вже не витримала. Села і розрахувала, скільки вклав в суму він, а скільки – я. У мене залишилися всі чеки. Зібравши його вкладення, я відправила йому на карту з повідомленням: «Це тобі на Віллу в Італії, ганчірка». Природно, моя доля була набагато більше. Я зібрала всі свої речі і поїхала на море. Там і зустріла свою майбутню любов. А зараз ми живемо в своєму просторому домі на березі моря.