Якби мені рік тому попросили розповісти можливі варіанти мого майбутнього, я б жодного результату без мого тоді ще хлопця не назвала. Тоді мені справді здавалося, що він ідеальний, і швидше за все це було саме так, але саме тоді, адже він і справді був дуже хорошим хлопцем, багато звертав на мене уваги, робив мені приємні подарунки, говорив приємні мені речі, ніколи не давав нікому на мене навіть косо подивитися. На той час він був моєю головною причиною посміхатися, моїм щастям та моєю опорою.
У будь-якій неприємній ситуації мене від сліз рятувала його присутність поряд. Все це я говорю, щоб ви розуміли, наскільки я любила мого нареченого, а незабаром і чоловіка. І враховуючи все це, складно уявити, що він такого міг би наробити, щоб уже сьогодні я роз лучилася. А накоїв він багато чого… Всі зміни трапилися вже після весілля, мені навіть здається, що він спеціально почекав, поки ми одружимося, щоб почати деградувати, вибачте за чесність. Він почав дедалі частіше пити, причому зовсім без приводу, певне, відзначав щодня життя зі мною.
Через пристрасть чоловіка до алkоголю його звільнили з роботи, а через все, що накопичилося, він став більш запальною людиною, це потихеньку переросло в часте рукоприкладство в нашій родині. Такого я вже терпіти не могла, і вже наступного дня, після того, як він уперше в житті підняв на мене руку, а подала на роз лучення, і сказала, щоб він більше ніколи на моєму шляху не з’являвся.