Коли син вирішив зв’язати себе шлюбом, він заявив, що жити піде до своєї дружини. Ми були не проти і дали йому 15 тисяч доларів, сказавши, що будинок у такому разі перепишемо на доньку. А ось моя сваха, свекруха доньки, вчинила інакше. Залишила свого сина, мого зятя, взагалі без спадщини. А Романа ми знали практично змалку. Тому коли дочка повідомила, що виходить за нього заміж, я була дуже рада і щаслива.
Роман, закінчивши технікум, поїхав на заробітки, і я знала, що надсилає від додому досить пристойні гроші. Сваха аж цілий ремонт затіяла. Коли її донька вийшла заміж і привела додому зятя, той навіть копійки не міг заробити. Звичайно, після весілля дочки я запросила її і Романа жити до нас. Та в них і іншого вибору не було. Вирішила я якось піти в гості до свахи. Прийшла і сказала, мовляв, було б непогано бодай частину будинку переписати на сина, адже він сюди стільки грошей вклав.
-Взагалі, це не твоя справа. Якщо він щось і вкладав, то робив це не для чужих, а для рідних людей. Роман не обра жається на свою маму. Говорить, що заробить все сам. Я в ньому не сум ніваюся, тільки несправедливо це якось. Більше того, я впевнена, що питання зі спадщиною потрібно вирішувати якомога раніше. Якщо, звичайно, хочете уникнути kонфлікту з дітьми та між ними.