Ріс Антон дуже гарним хлопчиком. Мати з самого дитинства примовляла: -Ось виростеш небагато, за тобою дівчата натовпами бігати будуть. Вона як у воду дивилася. А все із-за великих, яскраво-зелених очей і каштанових кучериків. У школі Антон став найпопулярнішим хлопцем, через нього дівчата сва рилися одна з одною. Був він в класі, як у себе вдома. Кожен день хтось з представниць прекрасної статі приносив йому якусь смакоту, то цукерки, то булочки, то пироги. Списувати давали без проблем, тому і мотивації вчитися не було. -Ну і навіщо ламати голову? Спишу краще,- відмахувався хлопець.
От і виходило так, що оцінки в нього чудові, а в голові вітер гуляє, не знав абсолютно нічого. Твердо був упевнений, що завжди в житті йому все просто буде даватися. У старших класах увага до його персони загострилася. Ну, всі знають, як гормони присутні в пубертатний період. Дівчатка чатували його у коридорах, стежили за кожним кроком. Кожна намагалася виділитися, будувати очі. А потім до них школу перевели молоденьку вчительку біології. Марина Миколаївна ще вчора і сама за партою сиділа, досвіду роботи не мала, була всього на кілька років старше учнів. А їй відразу старші класи віддали.
Не легко спочатку доводилося їй, дівчата її не слухали, а хлопці відверто сміялися у відповідь на зауваження. Однак, час йшов, вона адаптувалася до роботи. За незнання предмета вона всім ставила двійки. Потім в школі всі почали помічати, що Антон нову вчительку до будинку проводить, а по дорозі вони мило розмовляють. З біології у Антона двійок назбиралася ціла купа, тому Марина Миколаївна попросила його затримуватися після уроків, щоб трохи підтягнути предмет. Прибиральниця, як-то відкривши двері кабінету, ахнула. Прямо на викладацькому столі Марина Миколаївна мала близький зв’язок зі своїм учнем. Звичайно, ця історія отримала широкий розголос. Вчительку звільнили.