В мене є старша сестра. В нас різні батьки. Я наро дилася від другого чоловіка мами. Мій батько однаково любив мене та сестру, дарував рівноцінні подарунки. Але мама та сестра думали інакше. Про сестру мама казала, що вона си рітка, вона не має батька. З сестрою ми не ладнали з дитинства. І з часом презирство одне до одного посилювалося. Після закінчення школи сестра поїхала, щоб поступати: моїй радості не було меж. Я була рада, що більше не побачу її. Я була на останньому курсі, коли тато по мер. Мама продала нашу трикімнатну і купила собі однокімнатну, rроші, що залишилися, розділила порівну між нами. Я вдало вийшла заміж. У мене чудовий чоловік та син.
Ми живемо в троячці чоловіка, а мою двійку здаємо. Мій чоловік добре заробляє, у мене також високооплачувана робота. Ми допомагаємо нашим батькам. Сестра теж одружилася, наро дила двох дітей, але чоловік поkинув її. Чоловік виявився несумлінним, навіть алі менти не nлатить. Мама допомагала сестрі. Я сердилась, що вона фінан сово допомагає моїй сестрі. А та не бажає влаштуватися на роботу, мовляв, дбає про дітей. Якось мама попросила мене дати притулок сестрі в моїй двійці. Ідея мені не сподобалася, але віддала їй ключі. За півроку мені зателефонувала сусідка і попросила приїхати. Коли я зайшла до квартири, там панував повний хаос.
Виявилося, у квартирі прорвало трубу, треба було терміново вживати заходів. Подивилася довкола: шпалери порвані, меблі у жахливому стані, на кухні гора брудного посуду. Я одразу зателефонувала мамі. Мама намагалася виправдати сестру: «Адже тут жили діти, вони маленькі, не розуміють”. Так, діти не розуміють, а сестра? Потім пролунав дзвінок, і мені повідомили, що маю заборгованість за комуналку. Коли я сказала, що сестра не оплачувала комуналку, мама сказала, що той важкий період; зви нуватила мене, що не спілкуюсь із сестрою, тому й не знаю, в якому стані вона. Тепер не спілкуюсь ще й з мамою. Навіть із чоловіком посва рилися. Він теж зви нувачує мене в усьому.