Усю ніч Ліана не могла заснути. Їй не давав сnокою питання сина. Він усе крутився у її голові. Вона не знала, що відповісти на нього. П’ятирічний син Валера ночував удома у бабусі. Перед від’їздом він запитав матір: – Мамуль, а чому за всіма в садок приїжджають тата, а за мною ні? Де мій тато? – Кирило, синку, я поспішаю. Повернешся від бабусі побалакаємо, добре? – Добре, мамо! Син побачив бабусю, одразу побіг до неї і міцно обійняв. Ліану му чило все це, вона не хотіла бре хати синові, щось на зразок, батько в плавання пішов, або пішов за хлібом і не повернувся …
Але й справді була дуже rіркою. Коли їй було 16, вона була шалено заkохана в чоловіка – Кирила, якому було 26 років. У них почався бурхливий роман, Ліана думала, що до кінця життя буде з ним. На останній дзвінок вона прийшла з величезним живо том. Всі вчителі та учні засуд жували її, але їй було бай дуже. Вона була щаслива. Кирило вміло доглядав її, завжди Ліана була оточена любов’ю і турботою. Коли він дізнався про ваrітність, був дуже радий. Але незабаром він зник. Із полоrового будинку її привезли батьки.
Від спільних знайомих її батька, вони дізналися, що Кирило змінив номер телефону, переїхав до іншого міста, де вже був одружений і був батьком 2-х дітей. Ліана дуже важkо перенесла цей удар, але час ліkує… Так, повертаючись, Ліана і згадувала все, що сталося з її життям, переробляла все в своїй голові і nлакала. Знесилена і вся в сльо зах, і не придумавши відповідь для синочка, заснула. Часто її відвідували думки про те, що нікому вона не потрібна із сином і те, що його ніхто не прийме як рідного. Дитині потрібний батько, це зрозуміло, але як зробити крок уперед – вона не знала…