З Ігорем ми одружені вже вісім років. Ми мали мрію — придбати власне житло. Кошти відкладав лише чоловік, бо я домогосподарка. Після весілля Ігор сам запропонував мені піти з роботи та взяти на себе домашній клопіт, оскільки він дуже добре заробляв. Я вже знайшла для нас чудову двокімнатну квартиру у новобудові, у престижному районі. До роботи чоловіка було всього п’ятнадцять хвилин, а неподалік – гарний дитячий садок та школа. Однак усі задуми були безжально зруйновані. З’ясувалося, що замість двокімнатної квартири, буде однокімнатна, а на гроші, що залишилися, Ігор повинен купити квартиру своїй сестрі.
Довгий час Ігор тримав це в секреті і був упевнений, що я ні про що не здогадуюсь. Я відразу помітила, що Ігор поводиться дивно. Усі варіанти, запропоновані мною, чоловіка не влаштовували, і я чекала на пояснення чоловіка. Незабаром з’ясувалося, що Ігор купив дві квартири, одна з яких для його дорослої сестри. Ще з дитинства його мати привчила, що він повинен дбати про свою молодшу сестру. Ще на першому курсі Ігор влаштувався на роботу, щоб не брати грошей у батьків, усі роки відкладав та допомагав сім’ї. Після весілля ми переїхали на орендовану квартиру, а Ігор став збирати гроші на власне житло. А Катя, сестра чоловіка, досі мешкає за рахунок батьків.
Ігор пояснив, що зараз сестра склала непросту життєву ситуацію. Жила на орендованій квартирі спочатку з одним хлопцем, потім з іншим, а коли платити стало нічим, то переїхала до квартири матері. Їй уже двадцять п’ять, настав час про дітей подумати, а житла немає. Я ж повинен їй допомогти. Про своє рішення чоловік розповів сестрі не одразу. Вона почала потроху відкладати. Мама теж віддала всі свої заощадження. Отак потроху ми зібрали їй на маленьку квартиру. Оформити її він вирішив на поки що маму. Він не зміг би спокійно жити у своїй двокімнатній квартирі, знаючи, що рідній сестрі нема куди піти. А мені він сказав, що дуже любить мене. Згодом неодмінно збере і на двокімнатну квартиру для нас.