Мені дуже шкода онука. Невістка вирішила залишити тримісячне маля з чужою жінкою і вийти на роботу. Син мій не погоджується, але не може нічого зробити. Вони одружені вже 7 років, але дитина у них народилася 3 місяці тому. Невістка не хотіла: не була готова до материнства. Дитина бажана, звичайно. Їй уже 33 і гадаю , вона вже давно вийшла з дитячого віку. Але поводиться вона як 16-річна безвідповідальна дівчинка. Їй не хочеться сидіти з дитиною вдома, на вулиці гуляти теж ліньки. Ми всі їй допомагаємо, звісно.
Я та її мама вдень буваємо у них вдома , допомагаємо з дитиною. Увечері після роботи син няньчиться з малюком. Але вона все ж незадоволена. І зовсім недавно раптом вирішила найняти няню та вийти на роботу. Залишити грудну дитину з чужою людиною та спокійно вийти з будинку о 8:00 — і приходити лише о 19:00. Як можна безтурботно працювати, коли малюк потребуватиме матір? Я запропонувала свою допомогу, попросила залишати дитину зі мною. Але вона не згодна. Не хоче бути у боргу. Син теж не згоден із її рішенням.
Але вона у відповідь запропонувала самому посидіти у декреті. Син був, звісно, здивований. Дитина у них спокійна. Здоровий, чудовий малюк, за яким дивитися — одне задоволення. Але вона поспішає на роботу, у якій зовсім немає потреби. Навіщо їй ця робота? Чоловік їх забезпечує. Живе вона нормально, нічого не потребує. Начальник не квапить її. Вона ще рік може посидіти в декреті і не втратити роботу. А вона найняла няньку. Не знаю, може, і нічого в цьому немає особливого, але я в nаніці.