Сусідка по дачі овд овіла, але всі її вітали зі звільненням. На те були вагомі причини.

Сусідка прожила зі своїм чоловіком близько 40 років. Ніхто з нас не представляв їх окремо один від одного. Ми ніколи навіть не чули, що вони сkандалять, або що вони мають якісь роз біжності. Тут вона вирішила подати на розлучення. -Ви ж все життя разом, ти чого! -Ага, блін, разом. Втомилася я терпіти все це. Втомилася я постійно поступатись, у всьому. Вирішила хоч на старості років пожити для себе. Одна. Без чиїхось тупих вказівок. Згадала, що й близька подруга опинилася у схожій ситуації. Жила зі своїм чоловіком років 20, діти, будинок, господарство – і бац, розлучення. Навіть батькам ще не повідомили;

знала тільки я, і може бути ще кілька людей. А найгірше те, що таких сімей – хоч греблю гати. І навіщо вони всі приховують? Бояться, чи сусіди почують? Була нещодавно на дачі. СНТ у нас неймовірно дружне, всі про всіх знають. Поки розбиралася з кропивою, підійшла сусідка і каже: -Ти новину чула? Людкін чоловік на той світ вирушив. Кажуть, не витримав чергової посиденьки… А Людка це моя сусідка. Неймовірно мила жінка середнього віку. Куnили дачу поруч із нами лише кілька років тому. Ось вона ніколи не приховувала те, що відбувається в її житті.

А що тут сховаєш? Усі чули її чоловіка, коли той повертався на дачу із чергового гуляння. Сkандали з будь-якого приводу. Останнім часом жили у роз лученні, але свекруха казала, що такий син їй не потрібен, тому й перебували під одним дахом. І ось тобі новина – догрався. Кинула кропиву, пішла до неї на ділянку. Постукалася, і з порога говорю: -Люда, слухай, навіть не знаю, співчувати або вітати тебе. Начебто жарти не до місця, але ж я пам’ятаю, як вона минулого літа від нього в ліс тікала. Боялася, бідненька. Заступилася тоді я за неї. Взяла з багаття палаюче поліно – і погналася за грубіяном. Начебто вийшло. Людину цю проводили, звичайно ж, як годиться, але тост »За свободу» не забули…