З народження Толі трохи не пощастило. Він народився з вродженим дефектом — у нього не було руки. Втім, хлопчик з цього приводу не сильно сумував, адже був оточений батьківською любов’ю і підтримкою. Але доля виявилася до нього надмірно жорстока. Коли хлопчикові було десять, мама і тато потрапили в аварію. Ніхто з родичів не захотів забирати безруку дитину собі, тому Толя опинився в дитячому будинkу.
Дитячий будиноk цей був один з найгірших у місті. Там просто процвітала корупція. Всі речі, які держава виділяла для дітей, адміністрація привласнювала собі, nродавала і наживалась на цьому. Діти харчувалися погано, одягались у лахміття. Толя був немаленький і розумів, що це все неправильно. Він став ходити до директора і сkаржитися. Але директор був у змові з шахраями. Йому не подобалося, що хлопчик обурюється, тому, щоб заткнути його, він нацькував на нього інших дітей. Враховуючи дефект хлопця, це було нескладно.
Втомившись від постійних знущань, Толя просто змирився і замовк. Коли він вже зневірився, що його життя зміниться на краще, дитячий будинок відвідала сувора жінка. Христина Андріївна виглядала дуже серйозною, вона оформила опіку над Толею. Хлопчик такого не очікував. Христина була першою дружиною батька. Перший час він її побоювався, вона справляла враження дуже ділової особи, але потім він зрозумів, що вона добра і весела. Навіть мамою став називати. Потім він розповів їй про те, що відбувалося в дитячому будинку. Христина завдяки зв’язкам домоглася справедливості для інших сиріток. Директора та його спільників посадили.