Я провчив зу хвалу мадам в автобусі, яка заkричала на мене і вимагала щось неймовірне

Люди, які намагаються досягти чогось за допомогою інших людей або вважають, що мають право на все — це те, чого я ніколи не розумів і, швидше за все, ніколи не зрозумію. На мою думку, ніхто нікому нічого не винен. Нещодавно зі мною стався наступний випадок. Мені потрібно було їхати на роботу і довелося їхати маршруткою, так як мою машину потрібно було відвезти в сервісний центр. У маршрутці до роботи завжди є вільні місця, бо людей на цій маршрутці не так багато.

Але люди стали якісь не такі. Вони сідають в автобус, займають місця ззаду та вимагають передати оплату від тих, хто сидить попереду. Який сенс у них немає ні ніг, ні рук? Я не розумію. Того дня я вже сидів в автобусі і хотів уже заплатити. Незважаючи на те, що попереду було багато місць, у маршрутку зайшла товста жінка і одразу сіла ззаду. Жінка закричала на мене, як автобус почав рух. — Підійдіть, візьміть мої гроші і віддайте їх водієві, — вона була настільки груба, що я зблід.

— Жінко, що ви в мене просите, ніг немає? Самі не можете? Підніміться та заплатіть. — Тобі складно хлопчику? — Так, складно. Я не займаюся підноскою та перенесенням, тут самообслуговування. — Ти маленький неrідник, подивися на себе. З села прийшов і поводиться так. Це метод, до якого слід призвичаїтися. — Будь ласка, заспокойтесь, мадам; я нікому нічого не винен. В очах цієї мадам видно було лише наха бство і грубість.

Leave a Comment