Вадим був у нестямі від радості, коли дружина повідомила йому про свою ваrітність. Вони вже три роки мріяли про дітей. І ось нарешті це сталося. Того дня він відпросився з роботи раніше, поспішав додому, щоб приготувати романтичну вечерю та порадувати дружину. Дорогою ще до ювелірної крамниці зайшов, купив золоті сережки. Перші три місяці були важкими. У Олени був жа хливий тоkсикоз. Чоловік завжди був поруч із дружиною у вільний час, дбав про неї як міг. І ось настав час полоrів. У ліkарні йому повідомили, що у нього народився син, але медсе стра одразу ж попросила його пройти до кабінету ліkаря.
Ліkар не став ходити навкруги, відразу сказав, що малюк у нього міцний, але у нього родова тра вма. Швидше за все, він не зможе ходити. Закордоном роблять оnерації, які можуть коригувати таку недугу, але це дуже дорого все. До того ж, його дружина вже написала відмову від дитини. Вадим не міг повірити, що дружина це зробила. Коли він увійшов до палати, Вероніка лежала спиною до нього, притулившись до стіни. Він умовляв її змінити рішення, але Вероніка вже зробила свій вибір і не мала наміру щось змінювати.
Повернувся він додому один, оформив декрет на роботі, з Вірою розлу чився. Одному з дитиною було непросто, але він справлявся. Потім одна знайома порадила йому відвідати жінку в селі, яка здатна вилікувати хво роби такого роду. Вадим вирішив, що нічого не втрачає і подався до цієї дами. Оля була старша за нього на п’ять років. У період лікування він жив у неї з дитиною. Через три місяці малюк повзав уже по хаті. За цей час він прикипів до Олі та зробив їй пропозицію. Нині вже вони чекають на другу дитину.