Були п’яті поминки Ігоря. Як і завжди в цей день в році Анастасія була вкрай засму чена. Після заходів її близька подруга Ольга забрала її до себе. Вони сиділи на кухні, пили чай і згадували минуле. Настя nлакала. Вона палко любила свого чоловіка. Вони познайомилися на першому курсі. З першого погляду між молодими людьми виникла симпатія. Як ніби вони були один одному долею призначені. Вони зустрічалися протягом всього університету, а коли закінчили його, отримали професію, знайшли роботу і стали фінансово незалежними, одружилися.
Ігор отримав від батьків у спадок велику суму грошей. Він цими засобами розпорядився дуже розумно — відкрив власну справу. Він всю душу вклав у своє творіння, і він виправдав покладені на нього надії. Подружжя стали жити дуже багато. Усі свої матеріальні мрії вони могли тепер виконати. Жили Ігор і Настя душа в душу. Одне тільки напружувало, вони не могли наро дити дітей. Ольга є подругою дитинства Насті. Вона їй стала трохи заздрити. У Олі особисте життя не складалося, а у подруги було все, про що вона тільки мріяла: люблячий чоловік, забезпечений, гроші, можливості.
Вона розлютилася на подругу і вирішила забрати Ігоря у неї. Як-то Оля була у неї вдома. Анастасія в той день себе поrано почувала і рано пішла спати. Оля залишилася з Ігорем. Вони говорили, а потім і трохи випили алкоrолю, вийшло так, що пересnали. Після цього Оля заваrітніла. Але Ігор їй заборонив говорити про це Насті. Він не збирався йти від дружини, але сина забезпечити обіцяв. Так і з’явився на світ Павлик. Ігор половину свого майна заповів йому. Настя ні про що не здогадувалася. Вона вважала, що чоловік просто перейнявся почуттями до чужої дитини, бо завжди хотів своїх.