Після довгих років роботи на престижній та високооплачуваній посаді через помилку колег я залишився без улюбленого місця та сподівань на світле майбутнє. Щоб якось прожити, мені довелося влаштуватися у державну установу з мізерною зарплатою, яка мені не до душі. Про жодну можливість побудувати кар’єру не йшлося. Я просто проживав щодня на цій роботі та намагався не падати духом.
Але найсумніше було те, що з маленької зарплати 50% йде на аліменти двом дітям, частина йде на виплату орендаваної квартири. Жити і їсти нема на що. Доводилося виживати, і я почав шукати можливі лазівки. Тоді я дізнався, що є можливість зменшити аліменти. Це дозволило б мені залишатися на плаву до вирішення проблем. Я так і вчинив, дізнався, як правильно подати документи, зібрав все необхідне – і суд схвалив мій позов. Тепер виплата аліментів зменшилася, а я мав час стати на ноги.
Моя перша дружина спокійна прийняла цю новину: вона знала, що, як тільки в мене все налагодиться, я забезпечуватиму їх набагато краще, адже на дітей мені ніколи було не шкода грошей. Чого не скажеш про другу дружину, яка заборонила мені спілкуватися із дочкою після новини про скорочення аліментів. Як можна через фінанси відібрати дитину у батька? Зараз роблю все можливе, щоб якнайшвидше налагодити стосунки з колишньою дружиною та бачитися зі своєю дитиною. Адже незабаром фінансові справи налагодяться, а втрачений час не повернеться.