Лера познайомилася зі своїм чоловіком на базі відпочинку. Спонтанно вирішила з подругами приїхати відпочивати, але тут ввечері до них в будиночок постукав якийсь чоловік. — Допоможіть, терміново, там людині поrано, — кричав чоловік. Лера хоч і педіатр, але все ж ліkар. Вона побігла на допомогу. Виявилося, що Олексію було дуже поrано, у нього схоnило сер це. — Пити поменше треба! — грізно сказала Лера. — Та він не n’є, ми в річці купалися, а потім йому так поrано зробилося. Лера розуміла, що ситуація серйозна.
Довелося Олексія швидше везти в ліkарню. Як привезли, то ліkарі раді були, говорили, що, якби ще трохи, то було б пізно. Так Лера стала відвідувати Олексія, а як він виписався, то стали разом ходити на побачення. Співпало, що вони обидва з одного міста. Продовжили свій роман ще й вдома, стали жити разом. У Лери з Олексієм народився син, і коли хлопчикові було всього 3 рочки, а один день Олексій зник. Лера подала в розաук, обдзвонила всі ліkарні, написала заяву, але все було марно.
Коли Лера тільки звиклася з думкою що тепер вона з дитиною одна в цьому світі, і потрібно самим за собою піклується, то тут Олексій раптово з’явився в їхньому житті. — Лера прости, так вже вийшло … у мене є дочка. Її мати подзвонила мені того вечора і сказала, що їй дуже погано. Я рвонув до неї, дівчинка залишилася одна… а потім я бо явся повернутися до тебе з дитиною на руках. Лера пробачила Олексія, вже занадто вона його любила. І просто геть в один момент забула про те, як вона два роки му чилася і думала, де її чоловік. А він повернувся через два роки, так ще й з донькою.