Розумієте, я не проти, що чоловік допомагає рідному братові, але якщо це триває практично все наше спільне життя, варто про це задуматися. Батько чоловіка пішов з життя, коли мати ще була вагітна молодшою дитиною, так що можна сказати, що чоловік практично замінив главу сімейства. Ще з юного віку він почав працювати і забезпечував молодшого брата. Зараз у обох свої сім’ї і діти, але мій чоловік досі продовжує няньчитися з братом, а він просто справжній ледар.
У нашій родині є якась традиція, що раз на місяць по вихідних ми з чоловіком і сином їдемо в торговий центр, купуємо там багато нових речей і потім можемо всією сім’єю подивитися фільм або об’їдатися фастфудом. За ці веселощі завжди платить чоловік. У нього хороша зарплата, так ми раз у рік можемо дозволити собі відпочивати за кордоном. Я, звичайно, теж працюю і поділяю з чоловіком усі обов’язки, але приємно, коли за тебе платить улюблений. І ось вже кілька місяців ми не дотримуємося нашу традицію. Як з’ясувалося, у чоловіка фінансові труднощі. Вся справа в тому, що його брат попросив допомогти з іпотекою.
Бідненький братик, не може знайти роботу, то його начальник не влаштовує, то зарплата, але зате його повністю влаштовує жити за рахунок іншої сім’ї. І без цього ми багато в чому собі відмовляли, щоб допомогти їм з першим внеском. Бачте, у брата маленька дитина, і скоро народиться другв. А як же син наш, адже ми теж планували народити другого? Якщо я піду з роботи, грошей більше не вистачить, а він допомагає невдячному братові. Видно, що йому ліньки йти на роботу, адже все одно улюблений брат містить його сім’ю.