Ми з чоловіком вже немолоді. Скоро на пенсію пора. На честь цього ми прийняли рішення побудувати собі дачу, завести город. Але сума потрібна була солідна, тому ми звернулися до дітей з проханням позичити нам грошей. Наша дочка, яка живе з сім’єю за кордоном, з радістю нам відправила гроші. А ось зин знайшов сотню причин, щоб цього не робити. Нібито їм з дружиною хочеться відпочивати в теплих країнах, а не на дачі, тому вкладатися вони в будівництво не мають наміру. Хоч я і знала, що вони в змозі і мені допомогти, і на море з’їздити, я не стала сперечатися.
Вирішила, що не буду погіршувати наші відносини. Грошей нам вистачило на будівництво і найпростіший ремонт. Ландшафтні роботи робити вже не було на що. Ми знову намагалися позичити грошей у сина. Але він знову відмовився. Тоді нам довелося брати кредит. Але усе в результаті закінчили, і дача з ділянкою у нас вийшла чудова. Ми запросили друзів і відсвяткували новосілля на початку червня. І тоді пролунав дзвінок від сина – він заявив, що в кінці місяця привезе нам своїх дітей, коли уроки в школі закінчаться.
Я не роздумуючи відмовила йому. Я розлют илася, пригадала йому, що у них тільки море на розумі, а від дачі вони свідомо відмовилися. Питання було піднято ще раз – син і невістка приїхали до нас в гості в міську квартиру з нагоди чергового сімейного свята. Я знову категорично заявила, що їм на нашу дачу дорога закрита. Адже донька, яка не буде приїжджати на дачу, навіть гроші назад не взяла. А син так скупився. Ось таке різне у дітей до нас ставлення.