Жанна вже п’ятнадцять років працювала закордоном, все якось так склалося. До цього вона працювала в інституті викладачем. Робота начебто шановна, але платять копійки. Потім вона випадково зустріла колишню однокласницю. Ірина виглядала дуже добре, ніби помолодшала. Вони розмовляли. З’ясувалося, що Іра вже кілька років їздить на заробітки до Італії. Таке життя її дуже влаштовує, воно заробляє чималі гроші. Спромоглася купити собі квартиру, дітям теж грошима охоче допомагає. Коли Жанна повернулася додому, розмова з подругою не виходила з голови. За кілька днів вона зателефонувала Ірі та призначила нову зустріч.
Вона її попросила знайти їй також там роботу. Невдовзі робота знайшлася. Жанна залишила десятирічну доньку на чоловіка, а сама поїхала до далекої країни. За п’ятнадцять років вона заробила багато грошей. Грошима вона вміла розпоряджатися. Купила великий будинок, а єдиній доньці квартиру. Зв’язок із донькою вона постійно підтримувала, двічі на рік приїжджала, коли їй давали відпустку. Донька минулого року зібралася заміж, вона зателефонувала та попросила грошей на весілля.
Жанна й не думала відмовляти дочці. Але замість того, щоб гроші перерахувати на картку, вона вирішила влаштувати сюрприз та приїхати особисто. Нікого попереджати не стала. Коли вона несподівано повернулася додому, чекала на теплий прийом. Але у своєму будинку застала найкращу подругу дитинства зі своїм чоловіком. Після цього вона з ним розлучилася. Весілля зіграли. Після урочистостей Жанна поспішила повернутися до Італії. Тепер на батьківщині її нічого не тримало. Вона вважала, що в якомусь сенсі сама винна, адже залишила чоловіка одного.