Час вже був пізній, але жінці зовсім не хотілося повертатися додому. Вона була в шлюбі вже майже 20 років. Але душу мучили сумніви, що чоловік від неї піде. Останнім часом вона спостерігала тривожні знаки у відносинах, які не давали спокою. Вона дуже любила Мішу все своє життя. Перший час після весілля вони жили з батьками Михайла. Свекруха постійно говорила, що рано чи пізно Міша розлу читься з нею. Дівчина на той момент дуже боялася таких передбачень і робила все, щоб догодити чоловікові.
У своєму житті Зоя не мала ніяких інших цінностей, крім сім’ї, тому дуже боя лася все втратити. У Зої не було освіти, а ось її чоловік був дуже шанованою в цьому сенсі людиною. Він працював ліkарем в поліkлініці, багато його знали і поважали. Хоча він і заробляв мало. Час хилився до 10: 00 вечора, коли Зоя все-таки зважилася повернутися додому. Чоловіка не було вдома. Останні кілька місяців він постійно дуже пізно приходив з роботи, тому жінка не сумнівалася, що хтось у нього з’явився.
Кожен день, повертаючись додому, вона боялася, що побачить, як чоловік збирає валізу. Олексій повернувся ближче до півночі, на його обличчі була радісна посмішка. Жінка здивувалася. Він простягнув їй квитки на літак. — Ти ж так мріяла про море, я останнім часом дуже багато працював, щоб у нас з’явилася можливість нарешті поїхати! На очі жінки виступили сльози. Вона зовсім не очікувала такого сюрпризу.