Іван Анатолійович наро дився у будинку, який ще його дід збудував, він тут прожив усе своє життя, виховав трьох дітей. Подружжя не стало сім років тому. З того часу діти його стали рідко відвідувати і дзвонити, а потім зовсім перестали. Єдиним співрозмовником його був пес. Він із ним розмовляв, ділився думками.
Одного дня він вирішив, що жити так більше не може, вирішив вирушити до міста, щоб знайти свою дочку. Колись давно вона залишила йому свою адресу. Собаку він залишив у доброї сусідки. Розпитуючи людей, він швидко знайшов потрібний будинок у місті. З-за дороги сильно втомився та мріяв про відпочинок. Ще уявляв, як донька йому зрадіє. Але коли він постукав у потрібні двері, йому відчинила незнайома жінка. -Колишні орендарі з’їхали, але не знаю куди – сказала вона.
Дід сумно гуляв і не знав, що робити. Але раптом побачив перукарню та вирішив зайти. -Постригить, мене будь ласка — попросив дідусь. -Фу, діду, від тебе смердить, піди! — Вигукнула молода дівчина. На шум вийшов менеджер. -Що тут відбувається? Зрозумівши, в чому nроблема, менеджер зголосився особисто упорядкувати діда. Поки він мив йому голову і стриг, дід розповів йому свою історію. Чоловік слухав дуже уважно. -Давайте я вам зніму номер у готелі. За кілька годин до діда в номер прийшов менеджер із дружиною. Виявилося, що він одружений із його донькою.