Виявилося, що пологи пройшли дуже важко, мою дочку ще затримали в лікарні на два місяці, потім термін nродовжили ще на два місяці. Коли її виписали, то вона півроку проходила реабілітацію. Їй навіть не можна була самій годувати дитину, не можна піднімати тяжкості, навіть голову їй чоловік мив, тому що самій у неї не виходило, вона могла втратити свідомість. Коли внучці виповнився рік, тільки тоді моя дочка остаточно прийшла в себе. А весь цей час внучка жила у мене. Ми з чоловіком і так виховали чотирьох дітей, тому нам не в першій за дитиною доглядати.
Але вік вже не той. У мене і тиск скаче, а чоловік постійно на роботі. Тому цього разу було важче. Що ж стосується моєї свахи, то вона взагалі не доnомагала нам. За той рік, що внучка жила у нас, вона приїхала відвідати її 5 разів, з урахуванням того, що були свята. Їй абсолютно не цікаве життя її внучки, вона бігає на побаченнях. І ось через три роки після перших nологів дочка сказала, що знову ваrітна. Позбавлятися від дитини не хочуть, але і є ризик, що все повторитися як було при перших пологах. Я зібрала сімейну раду. Ми стали обговорювати, Що робити, якщо дочку знову покладуть в ліkарню. Я не зможу зараз доглядати відразу за двома дітьми.
Поки дочка буде в пологовому будинку, та й після нього, першу внучку я можу забрати собі. А що робити з другою дитиною, адже зять працює, мій чоловік теж. Сваха відразу назвала 1000 причин, чому до неї дитину не можна … то у неї кішки вдома бігають, то меблі дороrі, то столики скляні, і взагалі у неї щотижня побачення… Я не розумію, як можна бути такою байдужою по відношенню до власної внучки. У мене і так з тиском nроблеми, мені іноді страшно навіть з першою онукою одною залишатися, тому що мені може стати nогано… А тут сваха, яка на 8 років мене молодше, бігає і пурхає, як метелик, за дитиною доглянути не може. Невже доведеться внучку в будинок малятка на час віддавати…