Діти. Єдина їхня проблема в тому, що вони просто діти, нічого не розуміють у цьому житті і думають, що найкраща людина у світі та, хто дарує їм іграшки. Моєму синові днями виповниться п’ять. На честь свята ми з його батьком вирішили організувати велике свято, запросити всіх рідних, у тому числі бабусь. Але як тільки син дізнався, що свекруха теж приїде, почав nлакати і просити не кликати «цю злу тітку». Не розумію, коли він став таким? У цьому є не тільки моя ви на, а й провина свекрухи.
Розумієте, вона постійно до всіх чіпляється. Коли вона приїжджає до нас, то одразу розглядає весь будинок і починається: -Тарілки брудні, перемий. А чому у кімнаті так темно? Аааа … просто люстра брудна. Чесно кажучи, мені так набридли її закиди, особливо коли вона починає так спілкуватися з моєю дитиною. Онукові вона іграшки не дарує, бо «дорослі хлопчики не грають у іграшки». Починаються питання: що-небудь корисне зробив за сьогодні онучок, якщо вже грає? Син каже, що так, наприклад, навчився писати якусь букву.
Замість того, щоб хвалити дитину, свекруха починає засуджувати, мовляв, а чому так криво написав? А ось друга бабуся – моя мати, просто балує онука. Постійно купує йому подарунки, іграшки, смаколики, грає з ним. Ну, звичайно, дитина нічого не розуміє, обожнює того, з ким йому весело. Зараз я не знаю, як вирішити це питання. Не запросити свекруху на свято онука я не можу, вона точно обра зиться, особливо, якщо вона вже купила подарунки. Але іменинник не хоче бачити цю людину на своєму святі. Або все ж таки запросити свекруху. Будуть гості, подарунки, син навіть не згадає про неї.