-Наталія Григорівна збирається відзначати свій день народження в нашій квартирі. Але чому?,- останні два дні про це думає Вероніка. — Але у неї ж тепер своя квартира, чи не так?- запитала подруга Вероніки. — Так так, саме так. Вона жила з нами дуже багато років, майже п’ятнадцять років ми жили під одним дахом, — відповіла Вероніка. І дійсно. Майже п’ятнадцять років вони жили разом, Наталія Григорівна, незважаючи на свій вік, нічого толком готувати не могла, максимум дитяча каша і макарони. Всі справи по дому робила Вероніка. Не те, щоб вона скаржиться, просто з дітьми втомлюється ж, а додаткова доnомога не завадила б. Але на жаль її не було.
У їхньому будинку, до всього, дуже часто були гості, Вероніці доводилося стояти біля плити годинами. Готувати, стіл накрити, потім прибирати все це. І Антон, і Вероніка, і Наталія Григорівна любили зустрічати гостей. Вероніка любила готувати, просто у неї ж було три дитини. Сім’я велика, А квартира чотирикімнатна. Коли гості були з дітьми, Вероніці доводилося накрити дитячий стіл в дитячій кімнаті. Ось і Наталія Григорівна вирішила півтора роки тому купити собі квартиру, однокімнатну. Антон і Вероніка були раді це почути.
Але ось виходить, що свекруха все одно хоче відсвяткувати день народження в їхньому будинку. — У мене немає стільки посуду, навіть меблів стільки немає. Гості де будуть сидіти?- говорила свекруха. — А в кафе відзначати не варіант?- запитала Вероніка. — Ні, не варіант. Самі знаєте скільки я витратила на квартиру, на ремонт. І не тільки, мені не подобається, коли день народження відзначають в кафе. Я не звикла до такого. Я хочу відсвяткувати у вашій квартирі, як раніше, — остаточно заявила Наталія Григорівна. Чи не вважаєте вчинок свекрухи егоїстичним і неправильним? Чи повинна Вероніка стільки готувати і прибиратися як раніше, якщо у свекрухи вже є своя квартира?