Одружилися, а за 10 хвилин ро злучилися! Кохана показала справжнє обличчя, щойно вийшла за поріг РАГСу!

Якби воля Олега, він би цих, як казав, «свистоплясок» ніколи не влаштовував. Зробили б краще вечірку для найближчої рідні та поїхали з Катею на відпочинок. А ні, крику підняли, мало не заплювали: «Та що ми, якісь бідняки, щоб синові весілля не зробити?!» Ну і Катя. Олег лише на мить уявив, як би вона відреагувала на його відмову робити пишне весілля, і хмикнув. Ото була б істерика! А Катя справді всі свої сили кинула на підготовку до весілля. У голові у неї, крім фасонів сукні та оформлення ресторану, більше нічого не затримувалося. За два місяці до розпису вона вже дошкуляла Олегу фотографіями весільного букета. Який йому краще подобається: із чисто білими трояндами чи кремово-білими? — То вони ж майже ідентичні! — Не міг зрозуміти. Він і справді не бачив відмінностей. Нарешті махнув рукою. — Який хочеш, такий і бери. — Але ж ти й гидкий, — відразу починала Катя. Вона була у своєму дусі: їй практично не можна було суперечити. Олег на те лише зітхав. Катя – перша красуня у їхньому містечку. За нею завжди тягнувся шлейф із залицяльників. І те, що саме йому вона віддала перевагу, спочатку перетворило Олега на павича. Ходив гордий та щасливий. Це вже потім, коли перша ейфорія пройшла і він ближче познайомився з красунею Катею, павич хвіст Олег тихенько склав. Дівчина виявилася ще тим подарунком.

Запальний, як сірник, істеричний, скандальний. Поки був квітково-цукерковий період, навіть не здогадувався про ці її риси. Бо хіба про щось розберешся, коли ви зустрічаєтеся кілька разів на тиждень і ходите, тримаючись за ручки? Катя на побачення прибігала, весело щебечачи, і говорила про всілякі дрібнички, які аж ніяк не розкривали її внутрішнього світу. А потім вони подали заяву на одруження та вирішили відзначити це поїздкою на озеро. Той тиждень тягнувся для Олега так повільно, що здавалося, минув місяць. Катя безперестанку бурчала: то їй холодно, то спекотно. Нила про неправильну засмагу і сердилася на людей, що лежали поруч. Її дратувало все чи майже все. Якось лаяла стару сімейну пару, яка «мала нахабство» зайняти її місце на пляжі. — То це ваше? – здивовано перепитували інтелігентні пенсіонери, озираючись довкола себе. – А де про це вказано? — Я вчора тут лежала і позавчора, — почала аргументувати Катя і тут же попросила Олега «викинути цих старих геть!» Олег почервонів за двох і спробував умовити наречену відмовитися. Адже вона все-таки неправа. Треба було прийти раніше і зайняти місце, де їй заманеться. Але де ж там! Катя влаштувала таку істерику, що довелося тягнути її звідти волоком.

Вже в номері вона звернула свій гнів на нього. Наскакувала, верещала і навіть пробувала битися. Олег вражено мовчав. Не очікував. Подумати не міг! Де поділася та весела і весела щебетуха Катя? — Ах, ти ж цап! Ти чув, що я тобі сказала? – слова вилетіли з Каті і ніби щосили вдарили його в саме серце. Він здригнувся одночасно з дівчиною, яка, зрозумівши, що перегнула ціпок, злякано затулила рота руками. Ні, він її не бив. Навіть у думках такого не мав. І помирилися вони швидко після того. Але в душі наче щось йому надломилося. А ось і день весілля. Ресторан замовлений, до трьохсот гостей зібралися, наречена у білій сукні – просто не відвести очей. Наречений відповідає їй. Батьки на урочистостях, як і належить, пустили сльозу, поважна пані з буклями на голові видала їм свідоцтво про шлюб. Далі молоду сім’ю чекала традиційна фотосесія з гостями на сходах РАГСу та ресторан. Вже виходячи на вулицю, Олег ненароком настав нареченій на сукню.

Якби вона в той момент стояла, а Катя, як на те, різко зробила крок убік. Мереживо тріснуло… — Ти що наробив? — У Каті перекосилося від люті обличчя. – Не треба було такої довгої сукні купувати, – відповів спокійно. — Катю, не кипишуй. Не так важко пришити цю пелерину назад. — Ти мені вказуватимеш, що купувати? — Вже не на жарт розсердилася Катя. Вона не говорила, а аж шипіла від люті. «Он тобі змія, гадюка просто», – ще встиг подумати, і раптом почув образливе: «От козел!» Олега аж у піт кинуло. – То ти заговорила?! — смикнувся до неї. І раптом, вийнявши з кишені щойно видане свідоцтво про шлюб, розірвав його навпіл! Шматки документа полетіли в гостей, а сам Олег, легко перестрибуючи через кілька сходинок, побіг до машини. — Ах так?! — і собі крутнулась на шпильках Катя і рвонула знову до РАГСу — тепер уже писати заяву на розлучення. Гості тим часом приголомшено стояли, прикипівши до місця з відкритими від подиву ротами. Вони вперше побували на весіллі у пари, яке пробуло у шлюбі аж 10 хвилин…