З моїм чоловіком ми познайомилися пару років тому. Вже два роки ми разом. У нього і у мене є сини від першого шлюбу. Петя жив з рідною мамою, але часто приїжджав до нас в гості. Було дуже багато труднощів, свароk і сл із. Хлопчик не хотів приймати нову «тітку», а я не сміла нічого говорити з цього приводу. Я любила чоловіка і сподівалася, що все налагодиться. Свекруха і її син завжди були проти мене і мого сина. Одного разу Петя приїхав на літні канікули, але цього разу залишився жити з нами. Бачте, його мама не дає йому належної уваги.
Дитину вирішили скинути на мене. У цей період я дізналася про свою ваrітність. Мало того, що всі домашні справи були на мені, так ще й свекруха своєю поведінкою виводила мене з себе практично щодня. Вона майже кожен день купувала Петі дорогі подарунки. Все для того, щоб онук не повертався до своєї матері. Той зараз ведеться на прийом, а мій син плаче і заздрить йому, адже у нього нічого цього немає. Бюджет у нас з чоловіком роздільний, зараз у мене немає таких можливостей. Петя ще й налаштовує мого сина проти мене. Каже, що я погана мати, раз не купую йому крутий телефон або планшет.
Чоловік мовчить і заявляє, що не може нічого вдіяти. Мовляв, його мати витрачає свої гроші і має право на це. Свекруха продовжувала пакостити. Спеціально забирала старі речі Петі, аби мій син не носив їх. Могла відправити пакет продуктів і написати, що це онукові. Замість того, щоб думати про себе і народження дочки, я кожен день перебуваю в стресі і переживаннях. Я так втомилася від цієї ситуації… Скільки сліз і нервів було витрачено. Хочеться кинути все і піти, проте я не хочу ростити дочку без батька. Дайте пораду! Як би ви вчинили на моєму місці? Перебувати в цьому будинку я більше не можу…