Однокласники зну щалися наді мною як могли, а я мовчала від стр аху. Але незабаром життя поставило всіх на місце

Коли я вчилася в 7 класі, ми з сім’єю вирішили переїхати в інше місто – там тата чекало підвищення. Я, нерозпещена особливо життям дитина, потрапила в мегаполіс, де кишенькові гроші моїх однокласників були більші щомісячних витрат нашої сім’ї. До слова про однокласників. З навчанням у мене nроблем ніколи не було. Я більше хвилю валася за відносини з однокласниками, адже ні для кого не секрет, що діти в такому віці бувають дуже жорстокими і злими… Я тоді як у воду дивилася… Однокласники у мене виявилися жа хливими. На уроках я сиділа за найдальшою партою, за якою сидів і інший забитий хлопець з нашого класу.

Якщо на уроках я відчувала себе в безпеці, то з дзвінком починалося справжнє пекло… Однокласники розкидали всі мої речі по всьому коридору, плювалися в мою їжу, однокласниці били мене по таких місцях, щоб не було видно синців. Я шkодувала маму і тата, вдома всього цього ніколи не розповідала, їм і так доводилося нелегко з новим завантаженим графіком по роботі. Зараз я заміжня за кращим чоловіком у світі, у мене є свій кондитерський магазин, росте прекрасний син. Загалом, я з усім впоралася сама і зараз з упевненістю можу сказати, що я сама власноруч побудувала своє краще життя. Нещодавно до мене на роботу влаштовуватися прийшла головна задира нашого класу – Настя. Її батьки були занадто багаті, щоб виховати свого розпещеного нащадка.

— Анастасія? — у мені раптом заговорила дитяча образа , — як Ваші батьки поживають? Всі на своїх постах? — Тато збанкрутував, мами не стало два роки тому… а ви що, мене знаєте? — У вас рідкісне прізвище. Складно забути … — Я не хотіла прямо казати, хто я, — ах, робота. Ви хочете влаштуватися до мене продавщицею. На жаль, на цю посаду ми розглядаємо інших кандидаток. Я збережу Вашу заявку, і ми Вам зателефонуємо, як тільки ви нам знадобитеся. Коли вона пішла, я відразу заридала. У нас не було підходящої кандидатки, але, якби ми її залишили, я б не заспокоїлася – я б її добила. Я б повісила на неї всі недоліки, плювала б в обличчя, як робила вона в шкільні роки, але доля виявилася жорсткішою. Її покарання взяла на себе доля.