Дочка сказала мені, що в неділю до нас прийде її наречений. Я зраділа, але коли дізналася хто він, трохи дар мови не втра тила.

— Мама, сядь. Я хочу дещо тобі повідомити. — Не ляkай мене, дочко. — Ні-ні, це хороша новина. Я хочу познайомити тебе з моїм чоловіком. Можна він в неділю до нас прийде? — Ого, яка новина. Можна, звичайно. І коли ти подорослішала? Головне «з моїм чоловіком», — і Ліза розсміялася. — Вуса у нього вже є, у твого чоловіка? — Мамо, йому сорок років. Вся воля знадобилася Лізі, щоб не висловити своє здивування, благо в цей момент вона відвернулася за чашкою. Трохи помовчавши. Ліза сказала: — Ну що ж, значить в неділю і познайомимося , — і вона вийшла з кухні. Всередині у Лізи все вирувало. У її дочки наречений, який старший Лізи на два роки. Боже, ну чому б їй не женихатися з яким-небудь однокурсником.

Та й взагалі, коли вона встигла вирости. Ліза згадала той згорточок що сопів, який їй принесли на годування. З чоловіком вони розлучилися незабаром після народження дочки, так що виховувала вона її одна. Ну, як виховувала, бігала з однієї роботи на іншу, щоб дочка її ні в чому не потребувала. Поки дочка була маленькою, з нею сиділи батьки Лізи. А останні років вісім, дівчинка була надана сама собі. Так що сьогоднішня новина-це її, Лізин прокол. Треба було більше спілкуватися з власною дитиною, пояснити їй що до чого. Ліза не могла зрозуміти, чим її дитину міг зацікавити такий дорослий чоловік. Це ж різні покоління, різні інтереси, різні темпераменти.

Гаразд зараз, а років через десять-п’ятнадцять? Ліза помотала головою, відганяючи картину, що стала перед її очима — її нещасна, зачухана дочка метається між роботою, дітьми і старим чоловіком. Ліза не знала, як їй бути, але розуміла, що зараз різко реагувати не потрібно. Напевно вона зуміла б відірвати дочку, від старого нареченого, але боя лася, що якщо в подальшому особисте життя дочки не складеться, то винуватою в цьому буде вважатися Ліза. Потім вона з жахом представила, як буде розповідати цю новину своїм батькам. А що скажуть знайомі? Сором-то який? «Не треба піддаватися nаніці», — вирішила Ліза. — «Подивимося в неділю на нареченого, розберемося, наскільки серйозно він ставитися до дочки».