Мене запросили на незвичайне весілля. Коли я побачила нареченого, мені стало nогано. Наречена була сумна. Мені її шkода.

Моя найкраща подруга живе біля моря, і я зі своєю сім’єю часто їжджу до неї у гості. Ми дружимо з дитинства. І наші сім’ї теж потоваришували. Ми любимо бувати у них та проводити з ними час. Цього року вона запросила на незвичне весілля своєї двоюрідної сестри. Кажу незвичну, тому що вона попередила, що у нареченого і нареченої велика різниця у віці. Було цікаво на це подивитись. Але тільки спочатку, потім мені стало nогано, і я відчула со ром і страх, що теж стала свідком цього. Я справді nогано себе почувала.

Сестрі моєї подруги було 24, а нареченому — 54. Різниця у віці у нареченого дорівнює 30-ти. На весіллі було 100 людей. Її святкували як годиться: у шикарному ресторані, пісні голосно співали, і танцювали – лише різниця у віці особливо виділялася на танцмайданчику, де веселилися молоді друзі нареченої та старі – друзі нареченого. Мені стало шkода молоду красиву дівчину, яка заради грошей збиралася зіпсувати собі все життя. Наречена працювала секретаркою в одній будівельній фірмі, де її і знайшов цей бізнесмен, закохався, доглядав її, і досяг своєї мети.

Було див но, що батьки схвалювали це. Усі бажали молодим kохання, щастя та багато дітей. А мені було гидко на це дивитися. Наречена не виглядала нещасною, але лише у день весілля. Вранці її було не впізнати: млява, сумна, у депресії. Після весілля всі гості проводили їх у весільну подорож і дуже раділи, а мені було не по собі. Жаль наречену.