Житлове питання завжди псує стосунки з ріднею. Колись мій чоловік покинув нас із донькою, коли їй було 3 роки. Ми жили із нею в однокімнатній квартирі. Бабуся мені у спадок залишила свою, ми вирішили поміняти обидві квартири на одну двокімнатну. Прожила в ній удвох із своєю дочкою три роки; потім вона вийшла заміж і пішла з чоловіком на орендовану квартиру. Я ж молода жінка, мені 40 років, шукала супутника собі за життя.
Зустрівши Олексія і поспілкувавшись з ним достатньо часу, ми вирішили з’їхатися. Живемо у мене. Нещодавно син Олексія посварився зі своєю матір’ю. Хлопець попросився до батька. Олексій це розповів моєму зятю та доньці. Зять чомусь вирішив, що може вставити свої три копійки, дати коментар із приводу чужих йому людей. — Я ж вам казав! Спочатку ваш Льоша віддав квартиру синові, тепер він ще й пропишеться у вас вдома. Побачите, потім він зробить усе, щоб ваша дочка залишилася без житла. Я бачу його наскрізь! Зять мій так спокійно говорив у третій особі, ніби Олексій не був у кімнаті.
Льоша дивився на мого зятя і не розумів, що відбувається. Я намагалася закрити йому рота, але зять не вгамувався. Він вирішив ще пройтися по моєму особистому житті, чи бачите — я себе по руках пустила. Через три дні після скандалу у нас вдома, дочка зателефонувала мені та заявила, що хоче подати на поділ майна. Але питання: навіщо? Вона відповіла, що раптом залишиться без спадщини. Мені 40 років, я не збираюся йти в інший світ. Я молода жінка, я може ще одну дитину наро дити хочу. Що зробив цей нереалізований зять із моєю донькою? Навіщо він їй мозок так промив? Якщо він не може накопичити на іnотеку, це не означає, що можна іншим способом придбати житло.