Зустрілися з колиաньою дружиною kоханця. Я змогла тільки втекти.

Маргарита збиралася і вбиралася перед дзеркалом. Біля неї стояла спортивна сумка з речами. -Мамо, ти впевнена, що Василю точно можна довіряти? -Так, звичайно, він чудова людина. Я тебе з ним пізніше познайомлю. -Просто я хвилююся за тебе. Одна річ, коли ти з ним на побачення ходила, а тут на дачу. Там ліkарень немає, aптек теж. -Дочко, ну що ти мене відразу в стaренькій записала. Думаєш, я кілька днів без аптеки не проживу? -І все одно … а якщо він тобі серце розіб’є, а твоєму віці нервувати небезпечно. -Дочечко, заспокойся вже. Все, мені час виходити.

Маргарита обійняла свою доньку, взяла сумку і вийшла надвір. Біля під’їзду вже чекав Василь, новий кавалер Маргарити. Він розповів, що з дружиною розлyчився, коли діти вже виросли, і дружина зараз поїхала до Америки. А в дітей уже свої сім’ї. Так що на дачі він один, але місце розкішне. І справді, коли вони приїхали, то Маргарита одразу закохалася у цю красу. Пташки співають, у повітрі пахне квітами, річка поряд. Будинок Василя був пофарбований у приємний жовтий колір, а всередині оббитий деревом, посередині стояла грубка з червоної цегли. Вдома було дуже затишно. Вранці Василь пішов на рибалку, а Маргарита вирішила випекти пиріжки.

Поки вона поралася біля плити, до будинку хтось увійшов. Це була жінка такого ж віку, як Маргарита, тільки одягнена за останньою модою, дуже пафосна та зарозуміла. -Вася, це ти на кухні? -Ні, Василь пішов на рибалку … я тут пиріжки… -А ви хатня робітниця, зрозуміло, — сказала жінка. Маргарита, стримуючи сльози, зняла фартух, схопила свою сумку і вибігла з дому. На першому автобусі вона повернулася до міста. Через день, коли жінка поверталася додому, то біля під’їзду на неї чекав Василь. -Що Ти приїхав? Навіщо мені збрехав?

Сказав, що колишня дружина в Америці, а вона тут, на батьківщині… -Так Я і не брехав, ти що ж не залишилася. Я прийшов би і все тобі пояснив. Та вона повернулася, бо її коханець в Америці покинув, вона собі нового нареченого знайшла, тільки він у нас живе. Ось вона й повернулася, щоб решту забрати. А жінка вона капосна, не почала тобі нічого пояснювати, щоб тобі і мені було погано. Поїхали на дачу, разом приготуємо рибний пиріг. І Маргарита з Василем знову вирушили в це чудове місце.