Тає мно записала номер його дружини і подзвонила.

Таємно записала номер його дружини і подзвонила. Розповіла все як є, але ця жінка мене просто здивувала своєю відповіддю. При розмові зі мною, вона часто позіхала і все плутала моє ім’я. Ну, а потім і взагалі почалося щось неймовірне Мені вже багато років, майже сорок. Я розчарувалася в чоловіках і в житті. Я жодного разу не виходила заміж і не народжувала дітей. А все тому, що мені вічно зустрічаються якісь дивні представники — супутники життя. Я тричі жила в цивільному шлюбі і всі три рази це було просто не так, як повинно бути. Мої «чоловіки» намагалися перетворити мене в домогосподарку, яка б стирала і готувала борщ. А мені цього не хотілося. Я хочу працювати, розвиватися, а не стояти біля плити.

І ось я зустріла ідеального чоловіка. Він трохи старший за мене, при цьому заможний і солідний представник чоловічої половини людства. Ми обоє працюємо в сфері комп’ютерних технологій і одного разу зустрілися по роботі. Я відразу помітила, що він еталон справжнього чоловіка — уважний, ввічливий і досяг гарного положення в своїй фірмі. Не те, щоб мої попередні кандидати.Ми з цим ідеальним чоловіком працювали над спільним проектом. І тоді я вирішила зачарувати його. Але виявилося, що він одружений і має двох дітей. Ну, звичайно ж, такий ідеал не міг бути вільним.

Перший час я навіть не допускала думки про те, щоб забирати його з родини. Але потім я подумала, що від хороших дружин чоловіки не йдуть, і якщо я зможу закохати в себе колегу, то значить — не так уже й він її і любить. Тим більше моє особисте життя і моє щастя набагато важливіше чужих. Я теж хочу бути коханою.Ми стали часто спілкуватися. Спочатку це було по роботі, а потім під час наших зустрічей розмови про роботу пішли на задній план. Я не помітила, як стала коханкою. Вперше в житті я була всім задоволена. Він не просив мене готувати йому і прибирати, для цього у нього була дружина. Але з часом роль другого плану мене перестала влаштовувати.

Я хотіла повністю володіти цим чоловіком, а не по кілька годин на день. Мені захотілося засинати і прокидатися з ним, і навіть варити йому борщ. Я закохалась.Але він не поспішав йти з сім’ї. Я не розуміла, чому? Якщо він звернув увагу на мене, то вже про яку сім’ю взагалі йтися може? Діти? Так він же їх не залишить, я дозволю їм іноді спілкуватися.

Тихенько записала номер його дружини і подзвонила. Розповіла все, як є, але ця жінка мене просто здивувала своєю відповіддю. При розмові зі мною, вона часто позіхала і все плутала моє ім’я. Сказала, що за роки шлюбу звикла до такого роду дзвінків і попросила не сприймати її чоловіка занадто серйозно, адже він нікуди від неї не піде, ніколи.Ось як це розуміти? Що це було взагалі?