Онучку покликали на день наро дження, але вона прийшла додому зарано і без настрою. Дізнавшись, що трапилося, я здриrнулася

Якось подруга розповідала, що з її онукою трапилася така ситуація. У їхньому сусідньому будинку рік тому купила квартира родина Колі. Коля десятирічний хлопчик почав вчитися разом з онукою подруги. — Бабуся, Коля запросив мене на свій день народження.

І не тільки мене, а ще всіх наших друзів. — Дуже добре, онуче, — відповіла подруга. — Тільки, бабусю, він зазначає не вдома, а в піцерії. Дуже класне місце і піца там смачна. — А що даруватимеш? Ходімо завтра купимо подарунок разом. — Ні бабуся, він сказав, щоби замість подарунка ми подарували rроші. — Ну, добре – подумала подруга. У день народження бабуся зробила внучці гарну зачіску, дала rроші для подарунка та ще трохи для кишенькових витрат.

Мало, нехай буде у дівчинки. І втекла вона радісна на свято. Але за пару годин повернулася. Уся су мна, без настрою. -Мила, що трапилося? — Бабуся, свято якось швидко закінчилося. — Це я помітила, онуче. Але чому? — Коля прийшов, сказав нам спершу привітати його та подарувати rроші. Він поклав їх у кишеню і сказав дістати гроші, що залишилися в нас. На це замовитимемо піцу та напої. Я була розча рована, хотіла повернутися і піти, але не вистачило сміливості. Ми зробили так, як він сказав. Але rрошей вистачило лише на одну піцу та пляшку напою. А Коля ще каже: «Мені замало, я не наївся». А потім додав: «Я йду додому, там батьки чекають з накритим столом, святкуватимемо».

Він пішов додому, ми також повернулися. Бабуся, що це за день народження? Такого ще не було. Хіба так чинити правильно? Подруга заспокоїла онучку, говорячи, що в житті всяке може бути. Але, розповідаючи мені, запитала, чи треба поговорити з батьками чи ні? Але я не знала, що відповісти, бо з одного боку, може, хлопчик сам придумав запросити друзів, і тому батьки не дали йому грошей, бо не знали. А з іншого боку, може, батьки і знали, і тоді, виходить, що це зовсім інша історія. Краще триматися подалі від таких людей.