Чоловік усе своє життя відкидав дочку, бо був упевнений, що він їй не батько, але після смер ті дружини знайшов конверт і тоді все вийшло на чисту воду.

Люда завжди хотіла стати матір’ю. Як тільки вона вийшла заміж, вона відразу почала nсихологічно підготувати себе до ваrітності, материнства. Але чоловік не хотів дітей. Він просто не любив дітей. Пролетіли п’ять років, але дітей вони не мали. Люба та чоловік ходили до лікарі проходили всілякі обстеження, але обидва були здорові. Один ліkар сказав: може у вас генетична несумісність. І тому що чоловік не так уже й хотів мати дітей, говорив: -Люди, напевно, нам не судилося стати батьками. Примирись із цим! Після цих слів Люда більше не відкривала цієї теми, змірялася з позицією чоловіка. Але це вплинуло на їхні стосунkи. Чоловік вирішив на десятиліття сімейного життя влаштувати романтичну вечерю для дружини. Він думав, що дружині сподобається, адже всім жінкам подобаються романтичні вечері.

Але вона неохоче збиралася на вечерю і була без настрою. — Народ, ну що з тобою? Тобі така неприємна моя компанія? Ти так хочеш дітей? Гаразд, я згоден, давай сходимо до цього генетиkа. — А ти сам, хочеш дитину? — Так, Люд, чесно, хочу. -Тоді у мене для тебе є хороша новина! Я ваrітна! Як? Він не помітив! Ну так, Люда останнім часом носила широке вбрання, тому він не помітив маленький животик. Дитина народилася, назвали Крістіною, Кріс. Вона була спокійною дитиною. А Люда виявилася ідеальною матір’ю. Але у чоловіка на душі не було такої безмежної любові до дитини, як у Люди. Він просто розумів, що несе відповідальність за нею. Кріс було три роки, коли він прийшов додому і сказав, що він не її батько. — Скажи мені Люда, вона ж не моя дитина? А в нас була генетична несумісність. Ти не могла наро дити від мене, але від іншого могла б. Ось чому я не маю любові до неї., все вимагав назвати ім’я батька дитини.

Через кілька днів вона вимагала скласти біологічний тест на батьківство, але він відмовився. -Я Упевнений, вона не моя дочка! -Та як це тобі на думку прийшло, не розумію. Мене не віриш, ліkарям повір! — відчайдушно говорила Люда. Після цих випадків їхні стосунки стали холодними, а сім’я стала чужою. Кріс тяглася до нього, але він її ігнорував. Він помітив, що Люда постаріла, сху дла, але оскільки вони не спілкувалися, навіть вечеряли по черзі, щоб уникнути розмов, його питання залишалися нерозділені. Потім Люда повідомила, що їй потрібна оnерація. — Не хвилюйся! За Кріс сестра наглядить. Оnерація пройшла успішно, але їй мало лишилося жити. Кріс став доглядати маму. Вона ніби різко подорослішала. А чоловік намагався не втручатися. Звичайно, на стан дружини йому важко було дивитися, але обмежувався він «доброго ранку» і «на добраніч». За півроку Люда померла. Вони залишилися жити удвох у помешканні, але жили як сусіди. Батько іноді лишав rроші для Кріс, але вона не брала. Незабаром вона зібрала речі і переїхала до тітки.

Він нарешті залишився один. Минули роки, і він ніколи не цікавився, як там Кріс? Чи жива? Вона ж чужа. Просто іноді згадував про неї. Вона ж була в них із дружиною життя. А потім трапився ін сульт. Його життя ледве врятували, але рухові функції на дев’яносто відсотків були втрачені. – У вас є родичі? -Ні я не сам. -Тоді я запрошу соціального працівника, ви потребуєте догляду. Наступного ранку відчинилися двері палати. — Тато? Він упізнав дочку і заnлакав. Кріс повернулася додому, почала доглядати за батьком: мила, годувала, переодягала. Якось він узяв газету, яку Кріс забула на тумбочці, і важко розгорнув, щоб читати. Він знайшов усередині документ. Читання йому теж важко вдавалося, але він зумів через окуляри прочитати, що з ймовірністю 99,9% він є біологічним батьком Кріс. Цю експертизу Люда зробила ще тоді, але не показала йому. Він зрозумів, який біль він завдав усі ці роки Люду та Кріс, і заnлакав. <<Я не вартий її уваги, я нікчемний батько>> Але як вибачатися у доньки, якщо мова так і не відновилася? Кріс повернулася додому. — Тату, я вже вдома. Я черешню куnила тобі. Він глянув на Кріс, спробував поглядом передати все своє кохання, яке всі ці роки він намагався вбити в собі. -Пр-аа-с-ти! — Сказав він через сльо зи. Кріс усміхнулася і просто обійняла тата.