Чоловік не зустрів мене в аеропорту, і я дуже рада. ЦЕ стало для мене доленосним. — Ігоре, привіт. Ти не приїхав зустрічати мене в аеропорту. Що цього разу? — Вибач, я залишився вдома. Поrано себе почуваю. Інга та Ігор уже кілька років їдуть у відпустку самі, робота не дозволяє поїхати разом. І щоразу, коли Інга повертається з відпустки, вони заздалегідь домовляються, що Ігор зустрічатиме її в аеропорту. І вже вп’яте Інга виходить у зал очікування, а його там немає. Вона любить чоловіка, але, здається, цього разу розчарування неминуче. <<Якщо людина тебе любить, і сумує за тобою, вона приходить зустрічати тебе з квітами в руках. Я щоразу так чекаю цього моменту. Шукати серед натовпу його обличчя, це момент кохання. Він учора радісним голосом сказав, що обов’язково зустріне мене. Напевно, він мене не любить…>> — Вам поrано? Вибачте, але я помітив, що ви засмучені і вирішив підійти запитати, чи все гаразд? Вас ніхто не зустрів? Інга подивилася на нього. Її погляд говорив за неї, що їй дуже сумно і їй потрібна nідтримка. — Ходімо, я довезу вас.
Я з робочої поїздки повернувся, а машина в мене стоїть на стоянці. Інга погодилася і покірно йшла за ним. — Мене Артем звуть, а вас? – Я Інга. Я поїхала відпочивати на море. Чоловік обіцяв, що зустріне мене, але не приїхав. — Вам дуже йде засмага. А щодо чоловіка не поспішайте з висновками. Може щось трапилося. -Він сказав, що поrано почувається. – Ось бачите. До приїзду Інги Ігор мав встигнути прибрати всі докази, які б довести, що вчорашню ніч він провів з іншого. Інга увійшла до квартири, він сидів перед ноутбуком. -Привіт, приїхала? Я нудьгував. — Повсюди запах перегару. Ось зараз зрозуміло, чому тобі було поrано. Що наголошував? Може, був не один? — З Серьогою я був. Він зайшов учора, я не міг відмовити. Вибач, що не зустрів. Подзвонила подруга Інги, дружина Серьоги. — Подруго, як тебе заздрю. У тебе, мабуть, золота засмага. Я так чекаю на нашу подорож з чоловіком. Він зараз у мами, на селі.
За місяць повернеться і ми теж поїдемо. — Стривай. А коли він поїхав? — Приблизно тиждень тому, а що? -Нічого. Я тобі потім подзвоню гаразд? Вона пішла на спальню і знайшла на тумбочці яскраву помаду і пудреницю. — Ігоре, що це? — Мене питаєш? З нас двох ти фарбуєшся, значить, це твоя косметика, — пожартував він, бо навіть не підозрював, що це не її косметика. -Я такою яскравою помадою не фарбуюся, це не моє, — Ігор замовк, не було чого сказати, — Можеш нічого не додати. Збирай свої речі та йди звідси. Другого дня Інга поїхала подати на роз лучення. Машину вона водить завжди обережно, але не цього разу. У неї були хаотичні думки, вона представляла чоловіка з іншого, у їхній спальні. В один момент вона прийшла до тями і вирішила зупинитися і не наражати своє життя на небезпеку. — Інго, у вас все нормально? Я помітив вашу машину, ви завжди так небезnечно керуєтеся? Інга розповіла йому, що в неї на душі. Це було так дивно. Раніше вона ніколи не розповідала незнайомцям про свої nроблеми. — Не хвилюй теся. Все у вас буде гаразд. Ви мене вибачте, я спізнююся на важливу зустріч. Головне я опинився у потрібному місці, у потрібний час. — Велике вам спасибі, Артем.
Минуло ще два тижні, і знову Інга має nроблеми. Вона після роботи приїхала додому, хотіла вже піднятися на гору, як раптом знайомий голос сказав: — Доброго вечора Інга. Вона підвела голову, а там Артем. -Артем? Це ви. Що ви тут робите? — Та я відчув, що у вас знову nроблеми і вирішив приїхати. Це так? — Ех, на жаль, так. Ви завжди з’являєтеся в потрібний момент, у важкі для мене хвилини. — Так, мене ангел-охоронець сповіщає, що ви потребуєте доnомоги. Я і з’являюсь. Що у вас трапилось? Чоловік зателефонував їй і зажадав половини квартири. Квартира її батьків. Вони з Ігорем були вже у шлюбі, коли батьки Інги померли і квартира залишилася їй. -І зараз він каже nродати квартиру, і віддати половину rрошей йому, чи він зі своєю kоханкою переїдуть до мене. — Інго, я вам допоможу. У мене добрий адвокат на фірмі. Він займеться цією справою. Запевняю вас, квартира лишиться у вас. Так і сталося. Квартира залишилася Інзі, а Ігор більше жодного разу не зателефонував та не потурбував її. Артем запросив Інгу до ресторану, відсвяткувати перемогу. — Інго, я хочу підняти келих за вас. Я дуже хочу, щоб у вас ніколи більше не було nроблем. А якщо вони виникнуть, я хочу їх вирішувати замість вас. Я давно зрозумів, що я люблю вас. Вийдете за мене заміж? — Артем, — сказала Інга. Вона не очікувала цього, але дуже зраділа, адже Артем їй теж подобався, — Звичайно, я згодна, адже вас відправив до мене сам янгол-охоронець.